Для декого це картина в червоно-біло-синіх тонах, де класичного вигляду чоловік (з неабиякими вусами) підстригає шиї, скроні та ті самі вуса добре одягненим, пристойно вбраним джентльменам, які сидять у промасленому масивному шкіряному кріслі.
Для інших же цей термін набуває більш сучасного забарвлення, з образами в стилі хіпстера, який вдосконалює такому самому парубку ідеальний фейд та контури.
В цьому і є різниця між «класичною» та більш сучасною школою барберів. Частково ми вже торкалися цієї тематики, але сьогодні зупинимось на «олдскульному» стилі та процесі створення стрижок. Так, як це робили першопрохідці цієї культури.
Про щоб не йшла мова, термін «класика» означає те, що зарекомендувало себе раз і назавжди, що не виходить з моди роками. Перукарні тут не виключення. «Нічого зайвого» — ось девіз класичної школи барберів.
Традиції беруть початок з Америки початку та середини XX століття, коли остаточно сформувалася культура барберингу як така. Тоді популярністю користувались стрижки, які вже сьогодні іменуються класичними: помпадур, флеттоп, сайдпарт, слікбек. Тоді так стригли не тому, що так було «модно» (як сьогодні), а в першу чергу через те, що так було практично. Першопрохідцем та новатором у цьому мистецтві став британець Відал Сасун: він першим почав брати до уваги форму обличчя, черепа та тілобудову в цілому, першим почав враховувати напрямок росту волосся та його структуру. В основі його стрижок лежав принцип геометрії. Його новаторство це свого роду база, всі подальші види стрижок пішли від його стилю. Усе, що створювали інші майстри так чи інакше було придумано містером Відалом.
Щодо гоління, то поки ще тримерів не існувало, голили небезпечною бритвою - straight razor. В допомогу була звичайна піна, жодних гелів. Шкіру розпарювали гарячим рушником (краще цього способу ще не придумали нічого, тому така методика залишається актуальною дотепер, якщо ваш вибір це гоління небезпечною бритвою без подразнень).
Також такі заклади мали вінтажний інтер’єр в ненав’язливих темних тонах та масивні меблі. Словом, те що створює атмосферу, але не забирає на себе зайвої уваги. Спектр пропонованих послуг був доволі вузьким (обмежувався буквально двома-трьома), також сам сервіс залишав бажати кращого. Іноді доводилося чекати в черзі пару годин, це було абсолютно нормально.
Очевидно, барбери старої школи не пропонували послуг типу фарбування волосся. Класична школа не мала нічого спільного з сучасними салонами краси, де можна зробити мелірування, хімічну завивку або навіть камуфляж чи ваксинг.
З майстрів стригти могли лише чоловіки, оскільки подібні заклади були «чоловічими клубами», де могли обговорити останні новини та випити стакан чогось міцного.
Усі ці елементи були несвідомим вибором, так робили просто тому, що не могли інакше. Сьогодні вже в цьому немає потреби, але подібні заклади часто імітують, аби відтворити той самий дух «класичних барбершопів». Як-то кажуть, «усе нове — це добре забуте старе».
До речі, оскільки вже мова зайшла про школу — барбершоп Mr.Colt має свою школу, де вас навчать в тому числі класичним стрижкам. Тому радимо не зволікати і почати новий рік з опанування нової професії. Детальніше про це – за посиланням
Антон Колосов
Viber
Whatsapp
Messenger
Telegram